улица Украинская  0

улица Украинская улица Украинская
город Ирпень
Киевская область
Украина 08200

       Що може зробити безрукий інвалід?

        Назва вулиці «Українська» на перший погляд викликає подив. Адже Ірпінь — українське місто. Чому ж тоді лише одна вулиця в ньому Українська? Але вулицю так назвали ще в дореволюційні часи, коли в Російській імперії назва Україна» офіційно не вживалася. Україну називали Малоросією. Отож, назвавши вулицю Українською, українська громада Ірпеня кидала виклик шовіністичній Росії. Нині ця назва-виклик стала своєрідною назвою-пам’яткою. Хоча потреба боротьби за українську Україну лишається актуальною і в наш час.
        Вулиця Українська розпочинається від соснового бору, де ірпінці влаштували сміттєзвалище.
        На початку вулиці гарні двоповерхові особняки контрастують з грунтовою дорогою. Тільки в одному місці є латка асфальту. Далі дорога поліпшується. А біля однієї шикарної садиби навіть є тротуар.
Вулицю Українську перегороджує велика яма. Кажуть, що в післявоєнний час тут був невеликий ярок з струмком. З ярка брали пісок і викопали отаку яму. Перейдемо через неї і побачимо гаражі. Переліземо через замкнуті ворота або обійдемо по вулиці Паризької Комуни — і ми знову на вулиці Українській.
        За адресою Українська, 56/1 мешкав майстер Кобзарського цеху Микола Будник. Цю частину будинку придбав для кобзарів український бізнесмен з Польщі Володимир Кашицький. Цікаво, що такий щедрий подарунок кобзарям зробив безрукий інвалід. Тому про цю виняткову особистість в історії української культури варто розповісти детальніше. Скористаємося збірником статей про Кашицького «Галицький лицар» який нещодавно видано в Києві в серії «Бібліотека Ліги українських меценатів».
        Володимир Кашицький народився в 1913 році в бідній багатодітній українській сім’ї під Перемишлем у Польщі. Брав участь в українському підпіллі, потрапив до радянських концтаборів. Коли в 1943 році в Радянському Союзі організували польське військо, Кашицький пішов до нього, оскільки був громадянином Польщі. Під час визволення України від німецько-фашистських окупантів був двічі поранений. А в Польщі, біля Варшави, ворожий снаряд вибухнув якраз перед командиром батареї молодшим лейтенантом Кашицьким. Офіцер втратив обидві руки. Він двічі намагався покінчити життя самогубством. Знайомий радянський старшина, який ескортував на схід ешелон цукру, подарував Кашицькому один вагон і дав відповідний документ. Володимир Кашицький продав вагон цукру цукроварникам і оселився в Щеціні. Там він придбав машину для виробництва морозива й заснував підприємство, яке виготовляло ці ласощі. Також він споруджував і продавав будинки в містах Польщі. А ще провадив громадську роботу, захищаючи інтереси інвалідів війни.
        В 1961 році на 48-ому році життя безрукий український бізнесмен одружився з 25-літньою красунею-полькою Ядвігою Миколайчик, хоча її батьки, звичайно, були проти цього шлюбу. Дружина вивчила українську мову, ходила в вишитих сорочках і переживала за долю України.
        Подружжя Кашицьких виховало двох своїх синів — Володимира і Богдана — так, щоб Україна і Польща були у них в однаковій пошані.
        Володимир Кашицький говорив: «Я досяг успіху, тому що я українець. Історія України дає безліч прикладів, коли гору брали не сила м’язів, а сила духу, енергія думки».
        Сімнадцять років (1975-1992) Кашицький цілковито присвятив українській справі.
        Коли Україна проголосила незалежність, 79-літній бізнесмен приїхав до Львова і відкрив тут піцерію і кав’ярню. У своїх закладах Кашицький навідріз відмовився продавати алкоголь, хоча міг мати з цього добрі прибутки. Вірність пластунським законам (у дитинстві Кашицький належав до української організації «Пласт», яку згадував з повагою) і повне небажання споювати свій народ переважили. Найміцнішим напоєм у піцерії Кашицького було пиво.
        Володимир Кашицький у Польщі організував і повністю утримував хор імені 1000-ліття хрещення України-Руси, в якому співала українська студентська молодь. Упродовж багатьох років він надсилав національну літературу і періодичні видання українцям в інші держави. Спонсорував видання в Україні понад 20 книжок, різні мистецькі акції, допомагав народному Рухові України, фестивалю «Червона рута», товариству «Надсяння».
        Український безрукий меценат казав: «Багато хто в Україні сьогодні підупав духом, але не я, мене інколи навіть називають романтиком. Але я впевнений, що багатій повноцінний, незалежній Україні — бути, бо ж подивіться: хто тільки не йшов на Україну — татари, Пілсудський над нами висів. Гітлер думав, що захопить весь світ. Навіть сімдесятилітня більшовицька імперія тріснула, наче горіх. А ми живімо, вірмо і тримаймося!»
        У приміщенні, яке Кашицький купив для кобзарів в Ірпені, був один з осередків українського національного Відродження. До кобзаря й художника Миколи Будника приїздила молодь з усієї України, переважно студенти і старшокласники. Вони вчилися виготовляти кобзи, бандури, торбани, ліри, гуслі та інші стародавні музичні інструменти й водночас навчалися кобзарству. В Ірпені проводили вечорниці, святкували Івана Купала та інші народні свята.
        Але 16 січня 2001 року кобзар Микола Будник помер, не доживши трохи більше півмісяця до свого 48-ліття.
        Автор цих рядків пропонував влаштувати в кобзарському будинку філіал Ірпінського історико-краєзнавчого музею. Можна було б зробити меморіальну кімнату Миколи Будника. В інших кобзарі продовжували б займатися своїми справами. Штатний працівник філіалу доглядав би за господарством і проводив екскурсії. Це питання попередньо було погоджене в міськвиконкомі. Та кобзарі вирішили за краще передати будинок родичам Будника. Будинок був оформлений на його ім’я. Отож, згідно з законом, родичі Будника стали офіційними спадкоємцями.
        Володимир Кашицький любив мандрувати світом. Він помер 18 жовтня 2001 року на Цейлоні, де відпочивав з дружиною. Його поховали у Львові.
        Від вулиці Садової на Українській розпочинається тротуар, по якому можна дійти до будинку №82 — яскравого свідчення розвитку архітектури. А по тротуару на протилежному боці Української можна від Садової дійти трохи далі — до Мінеральної. Підемо ще далі й вийдемо аж до заплави річки Буча…
А.ЗБОРОВСЬКИЙ, краєзнавець

 

 



Категория каталога: город Ирпень
КорректорRSS-новости

Системная информация: на генерацию сервером выделено: 7,861,376 бит | Времени: 0.31693887710571 мин. | Ошибок: 0

Loading...
Кухарська сотня Приірпіння

Авторизация вход пользователей






Забыли логин/пароль?
Зарегистрироваться

Пользователи авторизованные пользователи

Нет
Ирпенский независимый сервер - Золотые страницы Ирпеня справочник GP - Улицы, топография - город Ирпень - улица Украинская - Ирпень сайт - это новости Ирпеня, доска объявлений Ирпеня, работа в Ирпене, недвижимость Ирпеня, справка Ирпеня, карта города Ирпень и много полезной информации об Ирпене
Яндекс.Метрика
отдых в Карпатах
Настройка и установка спутниковых антенн в Ирпене и Буче.
Покупка новой квартиры от застройщика Ирпень гарантирует отсутствие проблем с предыдущими владельцами квартиры.