ІРПІНЧАНИ ВІДВІДАЛИ ОРИГІНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ

Печать
PDF
drymyzeiodnieivylyci17Учасники ірпінського клубу «Друга молодість», яких об’єднали різні культурно-мистецькі і оздоровчо-спортивні події, нещодавно організували поїздку до Києва – у незвичайний музей.

Перед від’їздом сталася цікава ситуація. До входу в автобус надто близько «притулилося» таксі. Екскурсанти насилу протискувалися в салон. Нарешті таксист збагнув, що треба від’їхати. Фотохудожник Володимир Шилов подякував йому за це. Водій таксі секунд десять перетравлював подяку, зрештою сказав: «Нема за що». Потім понизив голос до абсолютної нелегальності: «Це ви на Майдан?». – «Ні, у музей» – «Це у вас таке прикриття?» - збагнув він. – «Та ні, ми справді їдемо до Музею однієї вулиці». – «То ви не на Майдан?» – «На Андріївський узвіз. Меценат Володимир Карплюк дарує такі поїздки, щоб люди похилого віку могли розважитися і духовно зростати». – «Ну, хто ж не знає Карплюка, – усміхнувся таксист, – він такий. Моя донька ходить до гуртка, який він спонсорує».

Отже, ірпінчани потрапили до одного з найцікавіших, найоригінальніших музеїв, присвячених київській вулиці. До того ж - це перший приватний музей в Україні і єдиний на континенті, присвячений одній вулиці. А ще це, певною мірою, величезна антикварна крамниця, повна міських історій й байок, що навіч демонструє побут минулих епох – аж до 70-х років ХХ ст. 
 
Це також галерея чудових будинків і галерея чудових людей. Андріївська церква, замок Ричарда, дім Булгакових. Експозиція розповідає про письменників В. Некрасова й Г.Тютюнника, філолога П.Житецького, сходознавця Т.Кезме, художників Ф.Красицького, Г.Дядченка й І.Макушенка, скульптора Ф.Балавенського, публіциста В.Савенка, диригента О.Кошиця, лікаря Ф.Яновського, археологів та істориків А.Муравйова та К.Лохвицького. Тут можна довідатися, де на Андріївському узвозі було житло тієї самої Проні Прокопівни, і які таємниці зберігає Ричардів замок.

Принагідно сплив такий красномовний факт: коли в Люксембурзі було підбито підсумки міжнародного конкурсу «Кращий європейський музей року», трапилася сенсація: обійшовши іменитих конкурентів з Італії, Греції, до числа переможців потрапив маленький київський музей на Андріївському узвозі!

Утім, в Україні сенсацію… й не помітили. «Нікого з влади не зацікавило це повідомлення», – говорить директор музею-лауреата Дмитро Шльонський, і сардонічна посмішка не приховує гіркоти його слів. Адже ця перемога потрібна не стільки йому і його музею (він і так популярний – скажімо, тут побували мало не всі президенти іноземних держав, що приїжджали до Києва), скільки іміджу України.

До речі, ініціатива нарешті взяти участь у цьому найпрестижнішому конкурсі виходила саме від маленького недержавного музею, що теж дуже символічно. Адже що таке державний музей? Це установа з найнятими державою співробітниками із поставлених нею цілями. І головна з них – збереження державних цінностей і проведення в маси її політики. Приватні ж музеї виникали зовсім з іншого – з бажання показати публіці свої зібрання та колекції, поділитися з іншими людьми своїм баченням життя, історії, світобудови, зрештою.

Так колектив однодумців і створив Музей однієї вулиці - «Музей-провокацію схованих у душі спогадів», як називає його директор Дмитро Шльонський. Колекцію стародавніх речей ці люди збирали за власні гроші, і, до речі, у них 98% експонатів – оригінали. На думку голови Міжнародного європейського форуму музеїв доктора Патріка Гріна, який приїжджав до Києва, цей музей став «дуже сміливим підприємством для України в її нинішньому стані».

Музей відкрився в 1991 р. В основу його композиції покладено максимальне наближення історії вулиці й історії міста до історії особистості. Перед нами – музей побуту. Царство повсякденних речей: парасолі, посуд, сукні та фраки, мундири й портрети, подушки і пенсне епохи, віддаленої від нас усього чотирма-п'ятьма поколіннями, але вже такої, що стала міфічною й міфологічною. Світ домівки і світ ремесла, служби й розваг, театру та будинку побачень. Інтер'єр лікарського кабінету й крамниці кондитера…

Уже зовнішні вітрини музею, сам інтер'єр вестибюля починають експозицію. Тут працює подільський кравець, панянка розучує популярний романс, а замовник костюма мирно читає газету. Прямо зі стіни на нас несеться екіпаж, двірник мете сміття прямо на відвідувача, дама з кавалером прогулюються уздовж вестибюльної стіни – і не розумієш: ти вже в музеї чи ще на вулиці.

На антресолях колишньої київської квартири – сотні забутих нашими бабусями й дідусями речей, але не тільки вони: хтось поклав сюди череп тура, а хтось – давньогрецьку амфору. Дзеркало стає входом до задзеркалля – і ми потрапляємо на сотні років у історичну глибину. Чуємо стародавню музику і розчиняємося в атмосфері Узвозу, в аурі Міста тих років, коли, кажучи словами Булгакова, у ньому «жило безжурне юне покоління».

А далі біжить, закручуючись спіраллю музейних залів, ріка часу – і от ми вже в тривожних 30-х, у грізних 40-х і «відлигих» 60-х – а це вже зовсім недавно, це дитинство й молодість наших батьків, проте це вже - музейне, рідкісне, раритетне, миле й дещо дивне.

У цьому музеї можна відчути Душу міста! Зрозуміти Київ, полюбити його і розчинитися в ньому. Тут є унікальні експонати-перлини, яким ціни немає! Наприклад, шедеври друкарства – «Тріодь кольорова» й «Требник», видані митрополитом Петром Могилою в 1631 й 1646 рр., козацький килим ручної роботи (кінець XVII ст.), дерев'яна скульптура ангела (XVIII ст.), фрагмент міського дерев'яного водопроводу, заставний камінь церкви Покрови Богородиці на Подолі (1767 р.).
Виставкова зала музею – своєрідний майданчик, що допомагає втілювати в життя цікаві проекти. В арсеналі – виставки «Київські франти й модниці», «Посмертні маски видатних особистостей», «Подорож цвинтарем на Замковій горі», «Весняна повінь на Дніпрі», «Київські ліхтарі: історія міського освітлення», «Старі таємниці київського трамваю», «Бурсацьке життя без прикрас», «Перлина Андріївського узвозу» (Андріївський собор), «Будинок із примарами» (Замок Ричарда), «Незвичайні речі – загадки минулої епохи»…

Ірпінчани ж потрапили на фотовиставку «Андріївський узвіз. Трансформація», на якій представлено колекцію музейних фотографій однієї з найвідоміших київських вулиць від перших дагерротипів 1870-х років і до епохи цифрових технологій.

Андріївський узвіз для киян - не просто вулиця, а предмет гордості й вшанування. Її історія нараховує не одну сотню років, однак славою своєю Узвіз зобов'язаний не давнині, а особливому київському колориту й дивній гармонії природи й архітектури, що панує тут.

Ця виставка показує, як розвивався, забудовувався й реконструювався Андріївський узвіз протягом останніх 150 років.

На його долю випало кілька реконструкцій, які повністю змінили вигляд вулиці і її функціональне призначення. Із живого організму Узвіз перетворився у вулицю-примару, що поступово втрачає свій шарм і привабливість.

Душу щемливо «дряпнули» первісні київські краєвиди, будинки й садиби, які не збереглися, у них – незабутнє зачарування, яким завжди славився Андріївський узвіз.

Після перегляду музейних скарбів та цікавих експонатів мимохіть подумалося: «Друзі, а чим гірший наш ірпінський історико-краєзнавчий музей, яким керує подвижник Анатолій Зборовський?» Лише тим, що йому хронічно бракує коштів. Їх підміняє ентузіазм, який далеко не завжди здатен перетворитися в дорогі раритети-експонати. Та недарма до столичного Музею однієї вулиці поїхали ті допитливі й небайдужі ірпінчани, які є частими гостями рідного музею, де регулярно відбуваються виставки, концерти, творчі зустрічі.

І ще таке: у душі кожного є свій Музей однієї вулиці. Щоправда, у декого він дещо припав порохом забуття.

А ви коли були в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї?
 
Текст: Володимир Коскін
Фото: Володимр Шилов
 
Интересная статья? Поделись ей с другими:

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Loading...
Кухарська сотня Приірпіння

Авторизация вход пользователей






Забыли логин/пароль?
Зарегистрироваться

Пользователи авторизованные пользователи

Ирпенский независимый сервер - ІРПІНЧАНИ ВІДВІДАЛИ ОРИГІНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ - Ирпень сайт - это новости Ирпеня, доска объявлений Ирпеня, работа в Ирпене, недвижимость Ирпеня, справка Ирпеня, карта города Ирпень и много полезной информации об Ирпене
Яндекс.Метрика
Цены самые конкурентные во всем Закарпатье.
Настройка и установка спутниковых антенн в Ирпене и Буче.
Показать все дома новостройки Ирпень.